Фахівці центру економічної стратегії (ЦЕС) підготували оперативну оцінку економіки України під час війни та визначили основні напрямки можливої економічної політики, включаючи боротьбу з кризою та підтримку економічної стійкості на найближче майбутнє.
Кафедра ЕПВМ пропонує Вам коротко найголовніше.
Ознайомитись з повною версією дослідження можна за посиланням квітень 2022
В умовах, коли значна частина території України була тимчасово окупована або перетворена на поле бою, а решта зазнала менш тяжких, але все ж таки травмуючих потрясінь від військових руйнувань, країна багато втрачає в економічному плані.
ПОЧАТКОВІ ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ВІЙНИ
Точні дані про економічну активність практично відсутні, але прогнози дають Україні падіння ВВП у 2022 році від -10% (МВФ) до -35-40% (попередній прогноз українського уряду) за умови, що окуповані Росією території не розширюватимуться, а активна фаза війни не триватиме довше за кілька місяців.
Ділова активність в перші тижні війни призупинилася, і далі відновлюється дуже повільно. 57% компаній-членів Європейської бізнес-асоціації в Україні припинили або призупинили свою діяльність у воєнний час. Серед меншого бізнесу, за даними опитування КШЕ та Gradus, близько 39% компаній зупинили свою діяльність і ще 20% практично не працюють.
Експортні можливості сильно скоротилися у зв'язку з блокування російським флотом українських портів, бойовими діями, що розгорнулися у східному та південному регіонах, та масштабним логістичним колапсом. Березневий експорт склав у розмірі $2,7 млрд (50% від лютневого обсягу) та імпорт у розмірі $1,8 млрд (30% від лютневого обсягу). Чверть експорту склала залізна руда, тоді як експорт металів майже припинився. Експорт сільськогосподарської продукції знизився вчетверо.
Імпорт скоротився не лише через логістичні проблеми та скорочення попиту, а й через заборону на некритичні імпортні операції, запроваджену Національним банком України, щоб уникнути волатильності валюти. Дозволявся імпорт лише «критичних товарів» із спеціального списку, а також операції держави.
Дані інфляції, опубліковані Державною службою статистики, показують зростання споживчих цін у березні на 4,5% порівняно з лютим. У річному вираженні зростання цін, ймовірно, опиниться, швидше за все, у районі 15-20%. Зараз зростання цін стримується адміністративними заходами, такими як регульовані ціни на пальне, газ, опалення та електроенергію, а також фіксованим обмінним курсом.
Інвестиції заморожені. Нові інвестиції можуть бути пов'язані тільки з перебазуванням виробничих потужностей компаній (більше 1000 компаній подали заявки на участь у відповідній державній програмі), будівництвом житла для внутрішньо переміщених осіб та державними інвестиціями у відновлення окремих об'єктів інфраструктури.
Банківський сектор втратив значну частину своїх активів у регіонах, що постраждали від війни, а також, за попередніми оцінками кількох банків, 50-70% грошового потоку від кредитів (відсотки та погашення).
ПОПЕРЕДНЄ ОЦІНЮВАННЯ ЗБИТКІВ
Війна спричинила масштабні руйнування цивільної інфраструктури. Хоча всебічна і точна оцінка буде можлива лише після перемоги.
Станом на 8 квітня 2022 року загальні фізичні збитки оцінювалися в 80 мільярдів доларів, як підрахував консорціум Інституту КШЕ (аналітичний підрозділ Київської школи економіки), Центру економічної стратегії, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Transparency International Ukraine та Prozorro.Sale.
Приблизні збитки промислових активів становлять $6,7 млрд. Остаточні цифри з цього виду активів, ймовірно, будуть набагато вищими, оскільки про багато окремих пошкоджень ще не оголошено. На дев'ять найбільш постраждалих регіонів припадає 30% національного ВВП, джерела принаймні 70% українського ВВП залишаються більш-менш недоторканими.
Металургія втратила щонайменше 30% своїх активів.
Паливо та енергетика. Збитки у цьому секторі обмежилися руйнуванням Кременчуцького нафтопереробного заводу, деяких об'єктів відновлюваної енергетики, мереж передачі електроенергії та розподілу газу. В результаті паливо тепер на 100% імпортується.
Сільське господарство. Україна є важливим експортером зернових культур, тобто пшениці, кукурудзи, ячменю. Україна також є найбільшим експортером соняшникової олії у світі. Український сільськогосподарський експорт, що сильно залежить від морського транспорту, майже зупинено через російську блокаду українських портів Чорного та Азовського морів.
МІГРАЦІЯ ТА ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
У пошуках притулку мільйони українців мігрують із районів, де ведуться активні бойові дії, до західних регіонів України та за кордон. Цей процес матиме найбільший вплив на формування та розвиток людського капіталу у середньостроковій та довгостроковій перспективі.
За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), з 24 лютого 2022 року з України виїхало 4 215 047 осіб. До цього у період з 21 по 23 лютого з Донецької та Луганської областей до Російської Федерації переїхало 113 000 осіб.
Внутрішня міграція дуже впливає на розвиток людського капіталу і може стати істотним фактором перерозподілу людських ресурсів усередині країни. Значна частина внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – це представники вразливих груп: діти, вагітні та годуючі жінки, люди похилого віку, інваліди та люди з хронічними захворюваннями, особи, які безпосередньо постраждали від насильства.

Цілком імовірно, що люди, які не втратили власне житло, повернуться на колишні місця проживання. Жінки з дітьми повернуться з-за кордону для возз'єднання сім'ї. Проте студенти та школярі, які завершать навчання в інших країнах, можуть стати неповоротними мігрантами. Осідання молоді в країнах, що приймають, прискорить старіння населення в Україні. Україна матиме відчутну втрату людського капіталу та масштабний перерозподіл трудових ресурсів усередині країни. Після одного місяця війни 10% українців, які перетинали кордон у Закарпатській області, не збиралися повертатися в Україну, 11% розглядали такий варіант. Реалізація цих намірів може призвести до дефіциту робочої сили в Україні та уповільнення темпів відновлення економіки після війни.
УРЯДОВІ ЗАХОДИ В ПЕРШІ ДНІ ВІЙНИ
Оподаткування. Заходи податкової політики запроваджували з публічно проголошеною метою зменшення фіскального навантаження на бізнес та адміністративного навантаження як на бізнес, так і на державні податкові та митні органи. 17.03.2022 набув чинності перший пакет поправок до Податкового, Митного кодексу та 13 інших пов’язаних законів. Другий пакет поправок до законів на період дії воєнного стану Верховна Рада проголосувала 24.03.2022. 05.04.2022 закон підписав Президент України. Депутати скасували митні збори на всі товари, окрім ввезених з Росії, Білорусі та тимчасово окупованих територій, а також запровадили імпорт без ПДВ для підприємств на ССО. (Станом на 01.04.2022 року 150 000 підприємств, у тому числі 30 000 юридичних осіб, із 1,2 млн зареєстрованих в Україні станом на початок 2022 року, подали заявки на перехід на ССО.). Ще одна істотне нововведення – місцеві органи влади отримали право вводити місцеві податки та збільшувати чи зменшувати наявні місцеві податки.

Ілюстрація з сайту http://www.golos.com.ua/article/358513
Державна підтримка бізнесу. 17.03.2022 уряд оголосив програму переміщення бізнесу, зобов’язуючись надати безкоштовний переїзд, необхідні виробничі приміщення та допомогу з переміщенням працівників. Уряд також затвердив низку програм, спрямованих на фінансову підтримку бізнесу через банківські кредити (розширена програма «5-7-9%»; часткові державні гарантії для українських банків за портфелями кредитів МСП (до 80% загальної вартості); компенсація процентних ставок за кредитами; забезпечення кредитування українських експортерів).
Заходи монетарної політики. Реакція Національного банку була швидкою реакцією на підвищені ризики відтоку валюти та капіталу. 24 лютого 2022 НБУ вирішив відкликати ліцензію у російських державних банків, також заморозив усі операції з державним боргом, за винятком операцій Мінфіну та НБУ. Усі транскордонні платежі, включно з імпортом та дивідендами, були заборонені. Зняття готівки на суми понад 100 тис. грн. та будь-яке зняття готівки в іноземній валюті було негайно обмежено. Для підтримки ліквідності українських банків НБУ відкрив безлімітні бланкові кредити рефінансування.
Після війни проблеми банківського сектору стануть одними з ключових перепон для відновлення економіки, а також викликом для юридичного оформлення збитків.
Швидкі та продумані рішення НБУ в перший день повномасштабного вторгнення попередили фінансову кризу та зберегли банківську систему платежів. Податки та прибутки державних підприємств за 2021 рік разом зі швидкими позиками та допомогою від МФО та двосторонніх партнерів допомогли профінансувати бюджетні видатки першого місяця війни.
ГОЛОВНІ ВИСНОВКИ
ВВП. На дев’ять найбільш постраждалих регіонів припадає 30% національного ВВП. За різними прогнозами падіння ВВП у 2022-му році становитиме від -10% до -35-40% (за умови що окуповані території не збільшаться, а активна фаза триватиме кілька місяців).Ці цифри відповідають зниженню споживання електроенергії приблизно на 35% (опубліковано ДТЕК). Джерела принаймні 70% українського ВВП залишаються більш-менш недоторканим.
Збитки. Станом на 8 квітня 2022 року загальні фізичні збитки оцінювалися в 80 млрд дол. Здебільшого ця сума припадає на транспортну інфраструктуру ($39 млрд.) та житло ($29 млрд.).
Бюджет. Дефіцит загального фонду бюджету за I квартал 2022 року становить 67,5 млрд грн (близько 2,3 млрд доларів). Але, ймовірно, він швидко погіршиться навіть у порівнянні з березневим рівнем. Близько 30% надходжень загального бюджету, або 32,5 млрд грн, припадало на виплату дивідендів держпідприємствами (не враховуючи 19 млрд. грн. надходжень від НБУ наприкінці лютого), це джерело вичерпано. Решта 70% надходжень, ймовірно, знизяться
Міграція. За оцінками ООН, з 24 лютого 2022 року з України виїхало 4,2 млн осіб. До цього у період з 21 по 23 лютого з Донецької та Луганської областей до РФ переїхало 113 тис осіб. Майже 6,48 мільйона людей є переміщеними особами в Україні внаслідок війни. Ці втрати можуть призвести до дефіциту робочої сили в Україні та уповільнення темпів відновлення економіки після війни.
Агро. Українське сільське господарство є прямою жертвою російської агресії, оскільки бойові дії часто відбуваються на українських полях та на фермах. Близько 13% території України заміновано росіянами. Існує ризик затяжної війни у Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях – їхня частка виробництва пшениці становить 23%, кукурудзи – 3%, ячменю – 21%, насіння соняшника – 20%.
Промисловість. Збитки промислових активів становлять $6,7 млрд (повідомлялося про пошкодження чи руйнування близько ста промислових підприємств). Металургія втратила щонайменше 30% своїх активів. Серед найбільших втрат: “Азовсталь” та “ММК Ілліча”, відповідно другий і третій за розмірами металургійні заводи України.
Переводчик


